Землі Пакошівки були заселені вже за давних руських князів. Тоді були вже сусідні села Ялин ( якого пізніше одна часть звалась Руський Ялин у відрізненні колоністів німецьких – Ялин Німецький Тевтонський.) , Каспарівці , Согорів , Юрівці. 1370р. Казимир надає город Ряшів з цілим його округом в руській землі положенім (ліс!) зі всіми селами , свободами і т.п. якомусь Пакославові і його потомкам.
Пакошівка лежить під горою “Ворочень” , по польськи “Wrocien “. ( Оповідають , що там жив лікар Вороч зі жінкою ). Один вершок на Ворочні називається “Патрія” . З-під Ворочня витікають лісничі води , джерела . Слово “Вороч” правдоподібно зукраїнізоване старословянське “врач”. Також між Пакошівкою а Костарівцями та Страхотиною є потік і пасовисько “Русави” , що вказувало би на укр. походження . Легенда каже , що на тім місці колись було місто Русави , яке запалося під воду.
Згадується 1390 р. (Akta grodzkie I ziemelne ) “Pakossins de Pakoszowka. Від імени дідича “Пакоша” назване село. Називають його Pakossins , Pankossins. Пакош імя походить від імени словянського Пакослав Пак значить сильний, той сам пень що в церковно-словянській мові паки “паки” Певне належав до тих панів, що прийшли на наші землі по Королі Казимирі. Ті землі тоді називали документи loca deserta – пусті ( опустошені місця – землі ). Може був поляком, а може з Мадярщини, на що могло би вказувати закінчення імени на “ош” . Тоді з Мадярщини в тих сторонах поселились два брати Петро і Павло, що дали роди Балів ( Балигород ) Дуденовских, Юріївських Син того Пакоша називається вже Пакошович Микола, внуки називаються вже Пакошевські.
В 14 ст. в Пакошівці були такі імена зглядно назвиська мешканців селян 1) Гринь 2) Кліш 3) Мал 4) Ордин 5) Пах . Гринь – імя , що тоді може було і назвиськом, українське. Імена Григорії і досі часті в Пакошівці. Назвисько Кліш і досі є в сусідних селах , наприклад в Дубрівці. Мал – назвисько дотепер є у сусіднім Ялині, але здрібніле Малик. Мал – старославянське, українське назвисько . Назвисько “Ордин” вказує на походження від якоїсь орди, кочівничих племен, що поселені князями біля міст городів . Були післонцями, звязківцями. Їх пізніше звали ординець. Піх ( пъхъ ) давне укр. слово означало, що його власник робив “пішу” паньщину, не мав “тягла” . То назвисько заховалось у Пакошівці понад 500 літ по сьогодні. Сьогодні його нащадки пишуться “Пішик” здрібніло , як і Малик. Деінде заховалось то назвисько в первісній своїй формі “Піх".
1390р. згадується Пакослава ( Pakossins ) Пакоша з Пакошівки земського суддю Сяніцької землі. Дуже правдоподібно , що це є той сам Пакослав , що йому ці землі надав Казимир.
\Косар Антін, Косар Богдан.\